Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сидір Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Сидір Н. П. Вплив сірки і йоду на хімічний склад молока вівцематок української гірськокарпатської породи [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір // Науковий вісник "Асканія-Нова". - 2012. - Вип. 5(2). - С. 318-319. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvan_2012_5(2)__51 | ||
| 2. | 
Дружина О. С. Показники білкового обміну у крові баранчиків за умов використання у їх раціонах амінокислот лізину, метіоніну та cульфуру [Електронний ресурс] / О. С. Дружина, В. В. Гавриляк, П. В. Стапай, Н. П. Сидір // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2014. - Вип. 2(1). - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2014_2(1)__28 | ||
| 3. | 
Сидір Н. П. Показники енергетичного обміну у крові баранчиків за умов використання у їх раціонах лізину, метіоніну та сульфуру [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, Н. М. Параняк, Л. В. Стапай, О. С. Дружина // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 1. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_1_10 Наведено дані про вплив незамінних амінокислот лізину, метіоніну та сульфуру як домішок до основного раціону 4-місячних баранчиків породи мериноландшафт, на показники енергетичного обміну у їх крові. Показано, що використання у раціонах молодняку овець домішок амінокислот лізину, метіоніну та сцльфуру позитивно відображається на показниках енергетичного обміну, про це свідчить збільшення у плазмі крові вмісту загальних ліпідів і глюкози. Збільшення у крові загальних ліпідів зумовлено лише за рахунок збільшення у їх складі фосфоліпідів, зокрема фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну, тобто азотовмісних класів ліпідів. | ||
| 4. |
Сидір Н. П. Показники ліпідного обміну у крові вівцематок української гірськокарпатської породи та породи прекос за умов використання у раціонах різних рівнів мінеральних елементів (S, I, CU, ZN, CO) та фільтроперліту [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай, В. В. Гавриляк, Н. М. Параняк // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2013. - Вип. 14, № 3-4. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2013_14_3-4_9 Наведено результати досліджень показників ліпідного обміну у крові вівцематок за використання у раціонах різних рівнів мінеральних елементів (S, I, Zn, Cu, Co) та жирової домішки у складі фільтроперліту. З'ясовано, що включення до основного раціону гірськокарпатських маток сполук S і I позитивно позначилося на показниках ліпідного обміну в їх організмі. У крові маток дослідних груп, які одержували в складі основного раціону домішки I (перша група), а також I і S (друга група), вміст загальних ліпідів підвищився відповідно на 6,9 і 16,0 % (P << 0,001) у порівнянні з контрольною групою тварин. При цьому рівень загальних ліпідів у крові тварин дослідних груп збільшувався головним чином за рахунок збільшення у їх складі фосфоліпідів, оскільки інші ліпідні компоненти крові, зокрема, окремі фракції холестеролу, моно-, ди- і триацилгліцероли та НЕЖК, не зазнавали суттєвих змін. У крові тварин першої дослідної групи вміст фосфоліпідів зріс на 27,6 % (P << 0,01), а у крові тварин другої дослідної групи - на 40,5 % (P << 0,001). Стосовно ліпідних компонентів крові вівцематок породи прекос, які у складі основного раціону одержували домішку S, I, Zn, Cu, Co на 20 % більше від існуючих норм (перша дослідна група), а також вказані мінеральні елементи у поєднанні з ліпідною домішкою у складі фільтроперліту (друга дослідна група), то рівень і спрямованість їх змін аналогічні, як і у гірськокарпатських маток. Тобто у крові тварин дослідних груп вміст загальних ліпідів вірогідно збільшувався на 6,1 (перша дослідна група) і 12,6 % (друга дослідна група) за рахунок суттєвого збільшення вмісту в них фосфоліпідів. Зокрема, у крові вівцематок першої дослідної групи кількість фосфоліпідів збільшилася на 13,21 (P << 0,01), а у крові тварин другої дослідної групи - на 22,4 % (P << 0,001). | ||
| 5. | 
Сидір Н. П. Вплив сірки і йоду на хімічний склад молока вівцематок української гірськокарпатської породи [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 2(1). - С. 461-465. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_2(1)__91 | ||
| 6. | 
Сидір Н. П. Показники білкового обміну і вміст тиреоїдних гормонів у крові вівцематок та їх молочність за умов використання підвищених рівнів мінеральних елементів (S, I, Zn, Cu, Co) і фільтроперліту у раціонах [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 119-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_1_17 Наведено результати досліджень показників білкового обміну, вмісту тиреоїдних гормонів у крові вівцематок і їх молочність під час використання у раціонах підвищених рівнів на 20 % від існуючих норм мінеральних елементів (S, I, Zn, Cu, Co) та жирової домішки у складі фільтроперліту. Дослідження проведено на трьох групах повновікових вівцематок аналогів породи прекос. Контрольна група одержувала основний раціон, збалансований за існуючими нормами годівлі. На основі фактичних даних, одержаних хімічним аналізом кормів, встановлено нестачу окремих мінеральних елементів у раціоні тварин, а саме сульфуру, цинку, купруму та йоду. Нестачу цих елементів у раціоні тварин контрольної групи доводили до норми за рахунок мінеральних солей, зокрема глауберової солі, сірчанокислого цинку, вуглекислої міді та йодистого калію. Тваринам першої дослідної групи до складу основного раціону включено суміш цих мінеральних елементів (а також кобальт) на 20 % вище норми. Тваринам другої дослідної групи згодовували суміш вищевказаних елементів, як і тваринам першої дослідної групи, та фільтроперліт з розрахунку 50 г/гол./добу. Дослід проведено у зимово-стійловий період, тривалість досліду - 92 доби. Встановлено, що включення до основного раціону лактуючих вівцематок S, I, Zn, Cu, Co більше на 20 % від існуючих норм, а також суміші цих мінеральних елементів і жирової домішки у складі фільтроперліту позитивно позначилося на показниках білкового обміну та стані щитоподібної залози, що призвело до збільшення їх молочності. Зокрема, середньодобові прирости живої маси ягнят у першій дослідній групі збільшились на 7,6 %, а у другій дослідній - на 10,2 % у порівнянні з ягнятами контрольної групи. Вміст загального білка у крові тварин першої дослідної групи збільшився на 12,44 % (<$E p~<<~0,001>), а другої - на 28,2 % (<$E p~<<~0,001>) у порівнянні з контрольною групою тварин, у крові яких рівень загального білка був на нижній межі. Збільшення загального білка у крові вівцематок дослідних груп відбувалося лише за рахунок альбумінів, оскільки фракція глобулінів у крові тварин дослідних груп мала тенденцію до зменшення, зокрема за рахунок <$E gamma>-фракції. У крові тварин дослідних груп зростала активність ензимів переамінування, а особливо аспартатамінотрансферази на 16,8 % (<$E p~<<~0,02>). Одним із механізмів підвищення молочності вівцематок під впливом застосовних чинників, можливо, є підвищення рівня тиреоїдних гормонів до фізіологічної норми. Зроблено висновок про те, що у раціонах лактуючих вівцематок слід збільшувати вміст S, I, Zn, Cu, і Co на 20 % більше від існуючих норм, а також балансувати раціони за вмістом у ньому жиру. | ||
| 7. |
Сидір Н. П. Показники білкового обміну у крові баранчиків за умов використання у їх раціонах cульфуру та амінокислот лізину і метіоніну [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай, О. С. Дружина // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_3_71 | ||
| 8. |
Сидір Н. П. Ліпідний склад найдовшого м’яза спини молодняку овець за умов використання у їх раціонах сульфуру та амінокислот лізину і метіоніну [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, О. С. Дружина // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_4_54 | ||
| 9. |
Сидір Н. П. Вміст і склад білків молока вівцематок української гірськокарпатської породи і породи прекос за умов згодовування їм підвищених рівнів макро- і мікроелементів та фільтроперліту [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 193-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_30 Наведено результати досліджень білкового складу молока вівцематок української гірськокарпатської породи і породи прекос за умов згодовування їм у складі основного раціону мінеральних елементів та жирової домішки у складі фільтроперліту. Показано, що в молоці, гірськокарпатських вівцематок, яким у складі основного раціону згодовували добавку йоду (перша група), а також йоду і сірки (друга група) збільшується вміст загального білка відповідно на 13,4 - 18,4 %, а у молоці вівцематок породи прекос, яким у складі основного раціону окрім сірки і йоду, згодовували ще й мідь, цинк і кобальт на 20 % більше норми (перша група), а також мінеральні речовини та жирову добавку у складі фільтроперліту (друга група), вміст загального білка збільшується відповідно на 6,9 - 23,6 %. Показано, що збільшення вмісту загального білка у молоці тварин дослідних груп відбулося в основному за рахунок збільшення у ньому <$E beta>-казеїну та імуноглобулінів у порівнянні з контрольною групою. | ||
| 10. |
Сидір Н. П. Жирнокислотний склад ліпідів молока овець української гірськокарпатської породи за умов підвищеного рівня сірки і йоду в їх раціонах [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай // Біологія тварин. - 2011. - Т. 13, № 1-2. - С. 231-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2011_13_1-2_37 Наведено дані про жирнокислотний склад молока овець української гірськокарпатської породи за умов підвищеного рівня сірки та йоду у їх раціонах. Показано, що у жирі молока овець є 48 жирних кислот (ЖК) з довжиною ланцюга від С4 до С24, з парною та непарною кількістю карбонів, а також розгалужені ізо- та антеізо-кислоти і кислоти цис-конфігурації та транс-форми. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону йоду (перша група), а також йоду та сірки (друга група) призводить до збільшення у ліпідах молока вмісту ненасичених ЖК на 5,40 % (перша група) та 4,43 % (друга група). Збільшення вмісту ненасичених ЖК відбувається за рахунок як мононенасичених (олеїнової цис-9 С18:1, вакценової транс-11 С18:1), так і поліненасичених (рубцевої кон'югованої цис-9, транс-11 С18:2, лінолевої цис-9, цис-12 С18:2) ЖК, з одночасним зменшенням вмісту середньоланцюгових ЖК - лауринової, міристинової та пальмітинової. | ||
| 11. |
Параняк Н. М. Фізико-хімічні властивості вовни та жиропоту вівцематок за умов використання у раціонах лізину, метіоніну та сульфату натрію [Електронний ресурс] / Н. М. Параняк, Н. П. Сидір, А. В. Скорохід // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2015. - Вип. 16, № 1. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2015_16_1_8 Наведено результати дослідження впливу згодовування вівцематкам незамінних амінокислот лізину, метіоніну, а також сульфату натрію на фізико-хімічні властивості вовни, кількісні і якісні показники жиропоту. Встановлено, що використання у раціонах вівцематок лізину, метіоніну та сульфату натрію призводить до підвищення інтенсивності росту вовни з одночасним покращанням її хімічного складу і фізичних показників за рахунок збільшення у її волокні вмісту загального Сульфуру, цистину і міцності волокон, а також захисних властивостей вовняного воску. | ||
| 12. | 
Стапай П. В. Вплив амінокислот лізину, метіоніну та сульфуру на м’ясну і вовнову продуктивність молодняку овець [Електронний ресурс] / П. В. Стапай, О. С. Дружина, В. М. Ткачук, Н. П. Сидір, В. В. Гавриляк, Н. М. Параняк, А. В. Скорохід // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 28(2). - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2014_28(2)__23 | ||
| 13. |
Сидір Н. П. Вплив амінокислот лізину, метіоніну і сульфуру на обмінні процеси в організмі молодняку овець та їх продуктивність [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, В. В. Гавриляк, Н. М. Параняк, А. В. Скорохід // Біологія тварин. - 2015. - Т. 17, № 4. - С. 201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2015_17_4_67 | ||
| 14. |
Стапай П. В. Вміст і склад ліпідів печінки молодняку овець за умов використання у їх раціонах добавок амінокислот лізину, метіоніну, а також сульфату натрію [Електронний ресурс] / П. В. Стапай, О. С. Дружина, Н. П. Сидір, Н. М. Параняк // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2015. - Вип. 30(1). - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2015_30(1)__17 Наведені дані про вплив інтенсивної відгодівлі молодняку овець на прирости маси тіла, хімічний і ліпідний склад тканин найдовшого м'яза спини, біологічну та харчову цінність м'яса. Дослід провели на баранчиках асканійської тонкорунної породи таврійського типу. За методом аналогів було підібрано 6 голів новонароджених ягнят середньою масою тіла 4,58 кг, які утримувались на підсосі до 1,5-місячного віку. Після цього тварин перевели на інтенсивну відгодівлю. Встановлено, що у підсисний період маса ягнят в середньому становила 12,3 кг, абсолютний приріст - 7,8 кг,а середньодобовий - 172,1 г. За переведення тварин на інтенсивну відгодівлю середньодобові прирости маси тіла підвищилися до 215,0 г у 4-місячному віці і до 228,2 г - у 5-місячному, або на 24,8 і 32,5 % більше порівняно з 1,5-місячними тваринами, які були на підсисі. У найдовшому м'язі спини баранчиків 4-місячного віку, порівняно з 5-місячними, встановлено менший вміст сухої речовини (на 1,08 %) і загального жиру (на 1,74 %). Збільшення вмісту загальних ліпідів у м'язі тварин 5-місячного віку відбувалося лише за рахунок триацилгліцеролів (на 6,18 %), оскільки інші фракції (неетерифікований і етерифікований холестерол, моно- і диацилгліцероли) є у меншій або майже у такій же кількості, як і у 4-місячних. Зменшення загальних фосфоліпідів у найдовшому м'язі спини баранчиків 5-місячного віку відбувалося за рахунок вірогідного зниження фракції фосфатидилетаноламіну на 2,49 %. Проте у м'язі тварин молодшого віку (4-місячних) міститься більша кількість загальних фосфоліпідів за рахунок зростання вмісту азотовмісних фракцій, зокрема, фосфатидилетаноламіну та фосфатидилхоліну, які є метаболічно активними компонентами клітинних мембран, що може свідчити про інтенсивність обмінних процесів у них, а також кращу біологічну та харчову цінність такого м'яса. | ||
| 15. |
Гавриляк В. В. Білковий і ліпідний склад найдовшого м’яза спини молодняку овець за умов використання у їх раціонах добавок амінокислот лізину, метіоніну та сульфату натрію [Електронний ресурс] / В. В. Гавриляк, Н. П. Сидір, Н. М. Параняк, О. С. Дружина, П. В. Стапай // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 28(1). - С. 108-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2014_28(1)__13 | ||
| 16. |
Гавриляк В. В. Вміст і склад розчинних протеїнів у тканині печінки молодняку овець за умов використання у їх раціонах добавок амінокислот лізину, метіоніну, а також натрію сульфату [Електронний ресурс] / В. В. Гавриляк, О. С. Дружина, П. В. Стапай, Н. П. Сидір // Біологія тварин. - 2015. - Т. 17, № 3. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2015_17_3_7 Наведено дані про вплив незамінних амінокислот лізину, метіоніну, а також натрію сульфату як добавок до основного раціону 4-місячних баранчиків на вміст і склад розчинних протеїнів печінки. Показано, що використання у раціонах молодняку овець цих добавок суттєво не вплинуло на загальний вміст розчинних протеїнів у тканині печінки, проте призвело до змін у їх складі. Розчинні протеїни тканини печінки у поліакриламідному гелі розподіляються на 10 фракцій, які за електрофоретичною рухливістю подібні до деяких протеїнів сироватки крові. Згодовування у складі основного раціону баранчикам лізину та натрію сульфату (відповідно по 3 г і 2 г на гол/добу) супроводжувалося вірогідним підвищенням в 1,3 і 1,2 разу відповідно 2-х фракцій протеїнів (2 і 4), які відповідають gamma- і beta-глобулінам сироватки крові. У групі тварин, яким згодовували метіонін і натрію сульфат (по 2 г гол/добу), не виявлено суттєвих змін у співвідношенні розчинних протеїнів тканини печінки. Використання у раціонах баранчиків як лізину, метіоніну, так і натрію сульфату (відповідно 3, 2 і 2 г гол/добу) призводило до збільшення частки фракцій протеїнів (4 і 9), які відповідали beta-глобулінам і альбумінам сироватки крові в 1,2 разу у порівнянні з контрольною групою тварин. Водночас у тканині печінки баранчиків цієї групи спостерігалося зменшення частки фракцій 3 і 6 (відповідно в 1,5 і 1,9 разу), які відповідали gamma- і alpha-глобулінам. Отож, зміни співвідношення окремих фракцій протеїнів у тканині печінки відбуваються здебільшого за впливу лізину, ніж метіоніну, і стосуються переважно глобулінів. | ||
| 17. |
Сидір Н. П. Вміст і склад ліпідів печінки молодняку овець за умов використання у їх раціонах добавок амінокислот лізину, метіоніну, а також сульфату натрію [Електронний ресурс] / Н. П. Сидір, П. В. Стапай, Н. М. Параняк, О. С. Тютюнник, А. В. Скорохід // Біологія тварин. - 2015. - Т. 17, № 3. - С. 204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2015_17_3_82 Наведено результати досліджень ліпідного складу молока вівцематок української гірськокарпатської породи і породи прекос за умов згодовування їм у складі основного раціону мінеральних елементів та жирової домішки у вигляді фільтроперліту. Показано, що у молоці, гірськокарпатських вівцематок, яким у складі основного раціону згодовували домішку іоду (перша група), а також іоду і Сульфуру (друга група) зменшується вміст ліпідів у молоці відповідно на 11,0 і 0,4 %, а у молоці вівцематок породи прекос, яким у складі основного раціону окрім S і I, згодовували ще й Купрум, Цинк і Кобальт на 20 % більше норми (перша група), а також мінеральні елементи та жирову добавку (друга група), вміст загальних ліпідів збільшився відповідно на 19,30 і 57,60 %. Показано, що збільшення концентрації загальних ліпідів у молоці тварин дослідних груп відбулося в основному за рахунок зростання у ньому вмісту фосфоліпідів. | ||
| 18. | 
Сидір Н. О. Стильовий діалогізм у жанрі меморіальної фортепіанної балади [Електронний ресурс] / Н. О. Сидір // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2020. - № 4. - С. 187-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2020_4_35 | ||
| 19. | 
Сидір Н. О. Особливості жанру фортепіанної балади першої третини ХХ століття (на прикладі творів С. Борткевича, І. Фрідмана, Б. Лятошинського) [Електронний ресурс] / Н. О. Сидір // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2021. - № 1. - С. 79-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2021_1_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |